Не забувай мене! - любовна лірика, авторська пісня.

1.Потихесеньку згасла крилата-любов без уваги,
І перлиночка щастя утратила зовнішній блиск.
Та Надія і Віра в душі здарували наснагу,
Почуття повернулись у серце, щоб вирівнять тиск.
Приспів:
Чуєш, як стукає серце моє на світанку?
Бачиш, яскраві кохання-зірки у очах?
В ніжних обіймах міцніше тримай полонянку,
Не відпускай, щоб блукала любов по ночах!
Не відпускай, бо замерзне і згине назавжди
В темряві де безсловесність мурує кордон.
Не залишай щиросердність вмирати у гражді,
Ти ж відчуваєш коханий… словесний мій тон…
2.Полетіли, як пташки-думки визволяясь з полону,
Щиросердні пісні заспівала гітара-мадам.
Розгорілося давнє кохання у рідному лоні,
Нізащо у житті на загибель любов не віддам!
Приспів:
Чуєш, як стукає серце моє на світанку?
Бачиш, яскраві кохання-зірки у очах?
В ніжних обіймах міцніше тримай полонянку,
Не відпускай, щоб блукала любов по ночах!
Не відпускай, бо замерзне і згине назавжди
В темряві де безсловесність мурує кордон.
Не залишай щиросердність вмирати у гражді,
Ти ж відчуваєш коханий… словесний мій тон…
3. Та, мовчиш, як завжди і стискаєш серденько до болю,
Безсловесні муруєш кордони між душ і сердець.
Ти, придумав собі: - що коханням тебе заневолю…
Неминучість тяжіє, словами іду навпростець…
Приспів:
Чуєш, як стукає серце моє на світанку?
Бачиш, яскраві кохання-зірки у очах?
В ніжних обіймах міцніше тримай полонянку,
Не відпускай, щоб блукала любов по ночах!
Не відпускай, бо замерзне і згине назавжди
В темряві де безсловесність мурує кордон.
Не залишай щиросердність вмирати у гражді,
Ти ж відчуваєш коханий… словесний мій тон…
15.11. 2016 рік
фото автора
Ритм куплета: Анапест.
- - ! - - ! - - ! - - ! - - ! -
- - ! - - ! - - ! - - ! - - !
- - ! - - ! - - ! - - ! - - ! -
- - ! - - ! - - ! - - ! - - !
Приспів: Дактіль
! - - ! - - ! - - ! - - ! -
! - - ! - - ! - - ! - - !
! - - ! - - ! - - ! - - ! -
! - - ! - - ! - - ! - - !